Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 26.03.2019, 07:00
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Радіо онлайн

Міні чат

Опитування

Моя школа – це місце, де я знаходжусь під захистом і у безпеці.
Всего ответов: 19

Лічильник

Пошук

ПОГОДА

Погода в Черновцах

Календар

«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Сторінка психолога

Поради практичного психолога

Основною метою діяльності психологічної служби школи є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: учнів, батьків, педагогічних працівників.

Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям учнів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчального закладу.

Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами.
Діяльність психологічної служби в школі забезпечується практичним психологом та соціальним педагогом.
Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення, сім’ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.

Основні завдання психологічної служби

Основні завдання психологічної служби полягають у:

  • сприянні повноцінному розвитку особистості, учнів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
  • забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
  • профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів.

Основними видами діяльності психологічної служби є:

  • діагностика – психологічне обстеження учнів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
  • корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
  • реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
  • профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
  • прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку учнів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:

  1. консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку учнів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
  2. просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім`ї;
  3. превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров`я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

 

Соціальний педагог

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009р. №616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України» соціальний педагог навчального закладу:

  • вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
  • прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
  • дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
  • сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
  • бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
  • надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

В діяльності соціального педагога можуть бути виділені три аспекти:

– участь в управлінні навчальним закладом;

– участь у виховному процесі;

– участь в організації виховного середовища.

Соціальний педагог у своїй діяльності виконує такі функції:

– діагностичну:

вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об”єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім”ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей та підлітків;

– прогностичну:

прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;

– консультативну:

дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об”єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах;

– захисну:

забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (служби у справах неповнолітніх, міліції, суди тощо);

– профілактичну:

переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
– соціально-перетворювальну:

надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;

– організаційну:

координує діяльність та взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог маєбути цікавим для оточення.

На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту.

Практичний психолог:

  1. Надає психологічну допомогу різного виду (психокорекційна, реабілітаційна та консультативна), визначивши фактори, що перешкоджають розвитку особистості учнів.
  2. Зберігає професійну таємницю, не розповсюджує відомостей діагностичної і корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню.
  3. Здійснює професійну діяльність, яка насамперед спрямована на збереження психологічного, соматичного і соціального стану учнів школи у процесі виховання та навчання.
  4. Сприяє охороні прав дитини відповідно до Конвенції з охорони прав дитини.
  5. Надає допомогу учням, батькам (особам, які їх замінюють), педагогічному колективу у вирішенні конкретних проблем.
  6. Проводить психологічну діагностику різного профілю і призначення.
  7. Складає психолого-педагогічні висновки за матеріалами психодіагностики з метою орієнтації вчителів та батьків в проблемах особистісного або соціального розвитку учнів.
  8. Бере участь у плануванні та розробці розвиваючих та корекційних програм освітньої діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, сприяє розвитку у них готовності до орієнтації в різних ситуаціях життєвого та професійного самовизначення.
  9. Здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих учнів, сприяє їхньому творчому розвитку й пошуку.
  10. Проводить психолого-педагогічну корекцію порушень соціалізації особистості учнів.
  11. Формує психологічну культуру учнів, педагогічних працівників, батьків.
  12. Консультує вчителів з питань практичного застосування психології, орієнтованої на підвищення соціально-психологічної компетенції учнів, вчителів, батьків.
  13. Бере участь в роботі педагогічної ради, підготовці та проведенні атестації педагогічних працівників, проведенні семінарів та засідань методичних об`єднань; у розробці навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій.
  14. Проводить семінари та консультації для педагогічних працівників з питань психологічних аспектів розвитку, навчання, виховання учнів.

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

 

Характеристика труднощів

Рекомендації

Повільність (не встигає виконувати завдання, не одразу розуміє, повільно пише, читає)

Причиною може бути тип нервової системи. На уроках не підганяти, заздалегідь повідомляти запитання, повторювати завдання декілька разів, надавати додатковий час.

Батькам – рекомендується обстеження у психоневролога, додаткові розвивальні заняття пам'яті та уваги.

Погано вчиться (труднощі у запам'ятовуванні, недостатній словниковий запас, несформованість навчальних навичок)

Причиною може бути педагогічна занедбаність, недоліки виховання або низький інтелектуальний рівень дитини.

Необхідні додаткові заняття. Бажано давати завдання зниженого рівня складності.

Підбадьорювати, відзначати навіть невеликий успіх.

Батькам – займатися розвитком дитини.

Часто хворіє ( атому не засвоює матеріал, погано розуміє і запам'ятовує)

Причиною може бути порушення нервової системи. Вимоги до таких дітей треба знизити. Використовувати посильні індивідуальні завдання.

Батькам – консультування у лікарів-спеціалістів.

Труднощі у читанні і письмі (поганий почерк, пропуски літер, недописування, заміна тощо)

Причина – недорозвиток мовлення.

Допомога логопеда. Підтримка, похвала учня.

Надмірна рухливість (схильність до відволікання, труднощі у концентрації, імпульсивність, порушення дисципліни)

Причина – неправильний стиль виховання, емоційні порушення. Головне в роботі з ними – терпіння і наполегливість. Вчити доводити справу до кінця, давати невеликі завдання, здійснювати контроль, заохочувати бажану поведінку.

Батькам – зайняти дитину в спорті, гуртковій роботі.

Емоційні порушення (тривожність, замкненість, боязкість, нерішучість, сором'язливість)

Доброзичливе ставлення, підтримка. Не викликати до дошки. Відповідь лише на невелику аудиторію. Підготовка рефератів. Підтримка активності й самостійності. Спілкування без залякування і покарань.

Батькам – консультація у фахівців.

Труднощі в контактах (погані взаємини з однолітками або відторгненість у класі)

Допомогти стати потрібним і бажаним. Звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей. НА позакласних заходах давати можливість проявити себе.

батькам – сприяти дружбі з іншими дітьми.

Агресивність, запальність, дратівливість

Виявити максимальну стриманість і терпимість. Необхідно стати “союзником” дитини, щоб спрямувати її активність у конструктивне русло. Тактовно вчити самоконтролю й стриманості.

Батькам – переглянути систему сімейного виховання, особливо сферу покарання. Давати щоденні установки на правильний тип поведінки, самоконтроль.

Демонстративність (бажання бути в центрі уваги)

Надавати можливість висловлювати власну думку перед багатьма “глядачами”. Звертати увагу на позитивні дії. Зауваження – нейтральні, іноді тільки поглядом.

Батькам – крім виховання “Я” в дитини, звернути увагу на формування звичайних людських рис.

Інфантильність (незрілість, “дитинність”

Виховувати самостійність, відповідальність.

Батькам – переглянути своє ставлення до дитини, як до маленької. Дитина має бути зрілою, відповідно до її віку.

 

ЗНЯТТЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ

ВПРАВА „ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ”

Мета: розслаблення плечових і потиличних м΄язів. Нормалізує дихання, насичує мозок киснем, завдяки чому поліпшується слух, зір.

Зручно сидячи, покласти руки перед собою (на стіл або на коліна). Видихнути, голову повільно опустити, щоб підборіддя торкнулося грудей. Відчути, як розслабилися м΄язи потилиці, повністю розслабити плечі. Відтак повільно підвести голову і при цьому зробити вдих. Відкинути голову назад так, щоб грудна клітка розширилась і наповнилась повітрям. Тричі повторити вправу.

 

ВПРАВА „НЕ ВСЕ ТАК ПРОСТО”.

Мета: мобілізація уваги, мотивація до подолання труднощів, тренування координації рухів.

Правою рукою намалювати хрест. Лівою рікою намалювати коло. А тепер спробувати зробити це одночасно: правою рукою намалювати хрест, а лівою – коло. Можна однією долонею погладжувати коловими рухами живіт, а другою – торкатися голови і т.п.

Я СЕРДЖУСЬ! ЩО РОБИТИ?

 

Профілактика здорового способу життя

Заняття з елементами тренінгу на природі: виїзд до табору «Вербиченька», с. Валя Кузьмина.

 

Міні-тренінг з першачками (НУШ)

 

Виступ на батьківських зборах

 

Доробки:

І віртуальна науково-практична конференція педагогів м. Чернівці «Талант та елітарніст